Вчимося, друзі, слово любити

В День української писемності та мови на честь вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця учні 2-Б класу (класовод Крикун Антоніна Григорівна) спільно з бібліотекарем Зуйковою Іриною мандрували стежками рідної мови. Під час цієї подорожі вся атмосфера, яка панувала в читальному залі , підкреслювала український національний колорит.

Рідне слово. Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська- то невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує, і суддя тих, хто її зневажає. Валентина Іванівна Поберій наголосила, що найважливіший скарб нашого народу- це його мова, без якої не може існувати ні народ, ні Україна, як держава.

Під час квест- гри «Вчимося, друзі, слово любити» до Дня української писемності та мови діти виконували мовні завдання, мандруючи літературною мапою України, провели відкритий конкурс митців «Поетичне мереживо», який перетворився на справжнє літературне свято. 

Слід зазначити, що учасники були добре підготовлені і виявили гарні знання рідної мови і літератури, тож боротьба між командами «Пізнайко » і «Всезнайка » була напруженою. Активними виявилися і вболівальники.

Учні з цікавістю познайомилися з книжковою виставкою «Мово рідна! Звучи в нашім домі».

Свято підійшло до кінця. Діти сьогодні показали себе справжніми знавцями рідної мови. А найголовніше показали, як вміють працювати в команді. Працювати командою краще, ніж поодинці.
У дітей радісні обличчя, а це значить, що ми разом з вами отримали масу позитивних емоцій і кожен з вас став сьогодні ще добрішим.
Це свято допомогло познайомитися з багатством рідної мови , навчить її поважати та берегти.